У СКМ відмовилися коментувати свій інтерес до «Райффайзену». «Інформаційна політика СКМ не дозволяє нам коментувати гіпотетичні наміри чи угоди», – зауважила прес-секретар СКМ Ганна Терехова. Втім, за її словами, група на постійній основі вивчає всі пропозиції, які з’являються на фінансовому ринку. «На поточний момент якихось конкретних планів немає», – підкреслила Терехова. У віденському офісі акціонера Райффайзен Банку Аваль – Raiffeisen Bank International AG (володіє 96,4% акцій українського банку) інформацію про намір продати банк називають «чутками». При цьому акціонер не виключає перегляду структури активів в Україні. «ЦСЄ, разом з Австрією, є нашим домашнім ринком. Ми повністю віддані цьому регіону, який в середньостроковій і довгостроковій перспективі зростатиме. Однак, враховуючи поточні ринкові умови і тиск на банківський сектор, ми постійно переглядаємо наш бізнес та активно управляємо нашими ресурсами», – розповіла спікер Raiffeisen Bank International AG ( RBI ) Інгрід Кренн-Дітц. У австрійського фінансового гіганта, другого за розмірами в Східній Європі після UniCredit SpA, є кілька причин для перегляду бізнесу. Наприклад, обмеження на інвестиції в дочірні структури поза ЄС. «Це стопор, який може зіграти злий жарт. Якщо бізнес в Україні потребуватиме ресурсної підтримки, зробити це буде неможливо. Це обмеження не можна не брати до уваги. Воно стало однією з причин, з яких звідси пішов «Ерсте», – констатує член керуючого комітету Глобальної асоціації ризик-професіоналів, екс-голова правління банку «Форум» Вадим Березовик. Нагадаємо, що австрійська Erste продала український Ерсте Банк власникам Фідо Банку на початку 2013 року. Тоді серед озвучених причин продажу звучали зміни стратегії групи – концентрація бізнесу Erste в країнах ЄС. Другий привід для «Авалю» розглядати пропозиції з боку покупців – недостатня капіталізація материнської структури. Ще в 2011 році Європейський центральний банк визначив, що RBI і контролюючий 79% установи Raiffeisen Zentralbank Österreich AG ( RZB ) потребують докапіталізації у розмірі 2,1 млрд євро. До того ж у Європі вже діє Базель III, який в тому числі змінює вимоги до розрахунку капіталу фінансових груп. У вересні 2013 року RBI заявив про скорочення витрат на 450 млн євро для збільшення прибутку. Очікуваний позитивний ефект повинен бути рівний докапіталізації в 400 млн євро «живими грошима». Однак цих коштів недостатньо. Приміром, через необхідність переглядати капітал RBI вже розглядає кілька пропозицій про продаж дочірнього банку в Угорщині. А згідно зі звітом S&P, бізнеси RZB в Угорщині, Румунії, Росії, Україні та Білорусі називаються найбільш ризиковими і вразливими. За даними агентства Bloomberg, 17 листопада RBI заявив про уповільнення розвитку бізнесу в регіоні ЦСЄ, включаючи Угорщину, Словенію та Україну, до погашення 1,75 млрд євро боргу перед австрійським урядом. Дана фінансова допомога була виділена в розпал кризи, в 2009 році. «Материнська компанія винна австрійському уряду. Банк «Аваль» прибутковий, він вийшов на дуже хороші показники. Якби не позиція центробанку Австрії, можна було б і не продавати такий банк», – вважає керуючий директор Dragon Capital Дмитро Тарабакін. Серед переваг українського «Райффайзена» банкіри називають клієнтський портфель і мережу відділень. «Якщо хтось ставить собі метою присутність, буквально кажучи, в кожному селі, то краще «Райффайзена» сьогодні нічого не продається. «Приват» продаватися не збирається, Ощадбанк приватизувати також не будуть. По суті, такий банк, як «Аваль», на ринку залишився один», – міркує перший заступник голови правління банку «Контракт» Павло Крапівін. На 30 вересня 2013 мережа банку налічувала 832 відділення, з них діючих – 814. Близькі до ходу переговорів банкіри називали можливу вартість операції, яка прийнятна для австрійців – один капітал банку з націнкою. Власний капітал «Авалю» на 1 жовтня 2013 склав 7,2 млрд грн. «Заплатити такі гроші сьогодні можуть або російські групи, або одна з бізнес-груп в Україні, в тому числі яка має доступ до дешевих ресурсів», – пояснює Березовик. А СКМ завершила 2012 рік з чистим прибутком в $1,25 млрд. Стартову ціну в понад 7,2 млрд гривень банкіри називають надмірною. «Купивши «Аваль», СКМ вийде в топ-лідери фінансового сектора. Але логічною ціною для «Райффайзена» може бути, за дуже поверхневими оцінками, 0,8 капіталу. Оцінити банк непросто, due diligence, враховуючи складну структуру, можна проводити роками. І ціна в один капітал з націнкою – це дуже дорого», – вважає Крапівін. Ще раніше голова Дельта Банку Микола Лагун заявляв, що «Аваль» може бути проданий за один капітал з дисконтом. У свою чергу, топ-менеджер іншого претендента – Альфа-Банку, який побажав залишитися неназваним, також зазначав, що російський інвестор заплатити за банк запитувану ціну не готовий.
Райффайзен Банк Аваль – п’ятий за розміром активів банк. Третій квартал 2013 року, згідно з даними НБУ, фінустанова закінчила з прибутком у 737,7 млн грн, активи установи перевищили 44 мільярди гривень. За січень-вересень цього року «Аваль» повернув материнській структурі близько 400 млн євро фондування.